Головне управлiння Держпродспоживслужби в Київськiй областi інформує
ВУЗЬКОЗЛАТКА ЯСЕНЕВА СМАРАГДОВА
Вкрай небезпечний шкідник для ясена, деяких видів в`язів, горіху. Також пошкоджує інші листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину. Свою назву ясенева смарагдова вузькотіла златка (ЯСВЗ) отримала з огляду на забарвлення жуків – смарагдово-зелений із золотистим, бронзувато або фіолетовим блиском, окрас черевця переливчастий червонувато-пурпурний.
Батьківщина ясеневої смарагдової вузькотілої златки (Agrilus planipennis Fairmaire) – Корейський півострів, північно-східний Китай, Монголія. У цих регіонах златка заселяє місцеві види ясена та деякі інші породи дерев. Дерева, які заселяє ЯСВЗ гинуть за 1-3 роки.
Основними ознаками пошкодження дерева є:
- крона стає розрідженою;
- крона починає всихати зверху до низу;
- під відставшою корою видно личинкові ходи забиті буровою мукою ;
- на стовбурі з’являються характерні льотні отвори D-подібної форми.
На території України златка може активно розмножуватися при середній температурі в +19 і зимувати при -30. Як і інші небезпечні стовбурові шкідники, Ясенова смарагдова златка руйнує деревину у випадку заселення нею в стовбурі живих дерев, так і в стовбурах заготовленої технічної деревини.
Морфологічні та біологічні особливості
Жук довжиною 7,5-15,00 мм і шириною до 3мм. Яйця овальні, 1×0,6 мм. Довжина личинок до 3 см. Лялькування відбувається в кінці квітня – травня. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм.
Способи поширення
Смарагдова златка здатна розповсюджуватись за допомогою транспортних засобів з вантажним, посадковим матеріалом, дерев’яним пакувальним матеріалом і дровами в усіх стадіях розвитку. Імаго самостійно поширюється на незначні відстані (від 1 до 20 км). Зазвичай нападає на окремо стоячі дерева або на узліссі, рідше пошкоджує в глибині лісу.
Шкодочинність
Зазвичай ясенева смарагдова вузькотіла златка завдає шкоди деревам полезахисних насаджень, рідше – у глибині лісу. Великої шкоди завдають як імаго, так і личинки. Імаго живляться листям дерев, личинки шкодять стовбурам. Личинкові ходидуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Заселені дерева мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. На 3-й рік зараження багато гілок відмирають, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. Для виявлення ходів необхідно видалити кору з живих дерев.
Карантинні заходи
При ввезенні на територію України лісоматеріали та дерев’яна тара підлягають карантинному огляду на наявність шкідників.
Основними заходами профілактики подальшого розповсюдження комахи є:
- визначення меж заселення насаджень шкідником;
- встановлення нагляду за її подальшим розвитком, в т.ч. з використанням феромонних пасток бар’єрного типу;
- своєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням;
- приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі.
З метою поширення знань про вузькозлатку ясеневу смарагдову та вплив цього шкідника на довкілля Держпродспоживслужба розробила інформаційні матеріали до «Тижня обізнаності про вузькозлатку ясеневу смарагдову», які розміщені за посиланням: https://bit.ly/42QQu9g.
Головний спеціаліст- державний фітосанітарний інспектор Ф.О.Антоненко
Головне Управління Держпродспоживслужби в Київській області
Васильківський пункт фітосанітарного контролю
смт. Калинівка, вул. Індустріальна, буд. № 5
тел.: 098-599-00-18
antonenko.fedor@ukr.net
