Магістрат ХІХ ст., пам`ятка архітектури місцевого значення
В історичному центрі міста Василькова, на перетині вулиць Соборної і Покровської розташована будівля Васильківської гімназії № 2. Це одна з найстаріших громадських будівель міста.
У зв’язку з тим, що в архівах зберіглося обмаль матеріалів, планів і карт щодо Василькова кінця ХІХ – початку ХХ ст., майже неможливо з’ясувати коли точно було побудовано споруду і для яких потреб.
Місцеві краєзнавці вважають, що це була синагога, але це мало вірогідно. У ті часи, відповідно до законів російської імперії, синагоги не мали бути розташовані поблизу православних церков і не мали виглядати занадто розкішно, щоб не затьмарювати християнські храми. Іще, у зв’язку з переслідуванням євреїв, синагоги часто будували так, щоб вони не були помітні з вулиці. Так побудовані синагога «Гавінська» (школа № 1 по вул. Гоголя, 16), – будівлю непомітно з Соборної вулиці. Синагога «Бейкер» (пекарів) по вул. Праведників Світу, 1 також побудована відносно далеко від центральної частини міста та існуючих православних храмів.
На планах міста, що збереглися, 1834 р., на місці нашої будівлі було передбачено побудувати Гостинний двір з площею навколо.
Якщо звернутися до архівної справи «Проект наименований улиц и переулков города Василькова» 1911 р. то можна з’ясувати наступне. Сучасна вулиця Грушевського тоді вже існувала і мала назву – Васильївська. Вона йшла від Соборної вулиці до «Николаевской усадьбы Бричевского» (?) Сучасна вулиця Шевченка мала тоді назву Миколаївська і простягалася від Думської площі повз Миколаївську церкву і до вулиці Черкаської. Думська площа була розташована «Против Городского дома вокруг лавок». З цього можна зробити висновок, що наша споруда, скоріш за все, це адміністративна будівля – магістрат, Дума, чи «Городской дом». Поруч, по вул. Покровській знаходилися будівлі ансамблю споруд повітових присутніх місць, від якого зберігся лише головний будинок.
Судячи з архітектурного стилю, звели будівлю наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Споруда цегляна, Г-подібна за планом, двоповерхова, з напівпідвальним приміщенням. Фасади виконані в пишній еклектичній манері, з декоративними елементами вишуканих пропорцій, та використанням східних мотивів в орнаментиці фасадів. Якість цегляної кладки вказує на те, що, кладка була відкритою.
Стіни будівлі вінчає карниз складної конфігурації. Віконні отвори розділені пишно декорованими пілястрами. Віконні отвори другого поверху західного і північного фасадів прикрашені цегляними прямокутними колонками, які підтримують аркатурні сандрики, що мають напівкруглу форму. Віконні отвори першого поверху – прямокутні. Віконні отвори дворових фасадів не мають пишного оздоблення. Головний вхід підкреслений ризалітом. Головний портал прикрашений декоративними напівколонами. Вікно над головним отвором подвійне, прикрашене колонками у вигляді балясин, які підтримують сандрик у вигляді кокошника. Ризаліт завершувався фігурним фронтоном з подвійним вікном. Скошений кут будівлі був підкреслений прямокутним фронтоном. Над ризалітом і кутом будівлі були встановлені декоративні башточки. На сьогодні фронтони з башточками не збереглися (їх можна побачити на фотографії 1952 р.).
У 1944 році будівлю пристосували під шкільне приміщення. Навчалися тут переважно діти військовослужбовців. У 1964-1966 роках будівля була реконструйована. До південного крила було добудовано двоповерховий корпус в продовження крила школи.
