Паровий вальцовий млин (млин паровий Демочані) (поч. ХХ ст.). Пам’ятка архітектури, науки і техніки місцевого значення
Розташований в південні частині міста, неподалік колишньої залізничної станції «Васильків-ІІ» по вул. Володимирській, 22. Млин розміщено із значним виступом (понад – 20м) від проїжджої частини вулиці Володимирської. Головний фасад орієнтовано на північ. Зараз споруда розташована у першому ряду забудови сучасного борошномельного комбінату.
ділянка по вул. Володимирській для розміщення парового вальцьового млина була придбана київським дворянином Борисом Миколайовичем Демочані у дружини купця Іти Йосипівни Перельцвайг у 1905 р.
1907 р млин побудований; на той час він був одним з трьох існуючих млинів у м. Василькові та самим крупним серед них. Виробництво забезпечувалося водою з власного колодязю, що був розташований поряд з виробничою спорудою.
Авторство архітектурного проекту споруди не встановлено; проект виконано у київській креслярні Антона Ерлангера. Є припущення, що споруду було виконано за типовим проектом або за «зразком».
В 1918 р. млин було націоналізовано, він отримав назву «Мельзавод» (борошномельний завод). Тоді корпус млина і був, по суті, заводом. В 1967 р. завод було перейменовано у «Комбінат хлібопродуктів», 1995 р. – у ЗАТ «Васильківхлібопродукт».
У роки ВВВ (на території німецької окупації) млин був працюючим. Первинне виробництво (1907р.) становило 25 т борошна на добу, у 1945-1950-х рр.. – 60 т/добу. З побудовою в 1974 р. автоматизованого елеватора, ємністю 25,3 тис.т.: потужністю борошномельного виробництва становило 315 т/добу макаронного помелу з твердих пшениць. З побудовою комбікормового цеху 1956 р. млин також виробляв до 240 т/добу розсипних комбікормів в автоматичному режимі.
Протягом свого існування млин неодноразово перебудовувався. У 1957-1958 р.р. борошномельний завод було зведено електрозал та відбійне відділення, що були прибудовані до млина із східного фасаду. Висота прибудови становила три поверхи. В цей час також біло суттєво перебудовано котельню. У цьому самому вигляді вона зберігалася до нашого часу.
1950 р. проведено реконструкцію млину з нарощуванням 6-го поверху.
В 1961-1964 р.р було проведено заміну дерев’яних міжповерхових перекриттів на залізобетонні (причому, горищне перекриття залишилося дерев’яним, 1950 р. зведення). Тоді до корпусу млина Демочані з західної сторони дворового фасаду було прибудовано п’ятиповерхову споруду додаткових виробничих площ (споруда шириною у три і довжиною у п’ять вікон).
1964 р. завод було переведено з хлібопекарного помелу м’яких пшениць на 3-х сортний макаронний помел твердих високоскловидних пшениць з загальним виходом борошна – 78%.
Млин виконаний у «цегляному стилі» з застосуванням елементів модерну, зокрема, елементів декору з геометричними та круглими формами. Несучими є зовнішні стіни та стіни сходової клітки. Додаткові несучі елементи - сітка залізобетонних (первинних) та металевих колон. Там, де в цехах існує значна вібрація від працюючих машин, залізобетонні колони підкріплено ще трьома металевими колонами та впоперек – зварними металевими балками.
Товщина зовнішніх стін першого поверху головного об’єму - 1,5 м., який зменшується після першого ті після четвертого поверхів. Якщо між першим та другим поверхом це ніяк не підкреслюється, то між четвертим і п’ятим – фіксується у вигляді двоярусного декоративного горизонтального поясу. Від нього вниз у простінках на два поверхи спускаються висячі пілястри, що звершуються зубцями. Пілястри декоровані орнаментом з застосуванням геометричних елементів, притаманних модерну.
Сходову клітку франковано по всій висоті будинку пілонами-пілястрами, які на даху переходять у брандмауери. Кутові пілястри та пілони сходової клітини також декоровані, причому, пілони сходової клітини в нижній частині мають рустовану поверхню, а зверху – круглі медальйони. Кутові пілястри на першому поверсі перетворюються на пілони. На даху збереглися цегляні тумби парапету для кріплення металевої решітки огорожі (автентична металева огорожа не збереглася).
Вікна ритмічно розташовані на площинах стін мають однакову форму (окрім останнього поверху), з виступаючими за поверхню стіни лучковими перемичками (на трьох перших поверхах з віяльними замковими каменями). На одному поверсі розташовано: на повздовжніх фасадах – 12 вікон та 5 – на поперечних. Вікна чотирьох перших поверхів відрізняються між собою формою декоративних підвіконних плит. На п’ятому поверсі – вікна прямокутної форми без декоративного оформлення. Карниз простий у вигляді гурту з сухариками.
На сьогоднішній день споруда млину Демочані є єдиною виробничою спорудою млинарського типу у Василькові, що збереглася з дореволюційних часів.
Зараз споруда млина входить до комплексу ЗАТ «Васильківхлібопродукт».
